ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області 

РЕКОМЕНДАЦІЇ  НАСЕЛЕННЮ

при загрозі радіаційної небезпеки

в умовах воєнного стану

м. Дніпро

2022 рік

Рекомендації населенню при загрозі радіаційної небезпеки в умовах  воєнного стану / Данченко Є.М., Крицький В.І., Шаранова Ю.Г. Дніпро, 2022 – 14с.

Під загальною редакцією начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області В.М. ОКСЕНЯ.

Рецензенти:

Кульбач А.А.  –  начальник  ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Куряченко Т.М.  – начальник управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Горбачов Е.В. – заступник начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Посібник «Рекомендації населенню при загрозі радіаційної небезпеки в умовах  воєнного стану» розроблений для проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення  у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних  ситуацій, зокрема пов'язаних із загостренням воєнно-політичної обстановки.

            Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради  НМЦ  ЦЗ та БЖД   Дніпропетровської області

Протокол № 44   від  28.06.2022р.

ЗМІСТ

1. Забезпечення заходів

захисту населення і територій в умовах воєнного стану

Основні способи захисту населення від вражаючої дії факторів, що виникають у НС воєнного часу, такі:

• використання засобів індивідуального захисту;
• укриття людей у захисних спорудах;
• здійснення заходів з евакуації  населення.

Повноваження МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ЦЗ

(Стаття 19 Кодексу ЦЗ України)

- забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами  зору та слуху формі;

- організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території,

а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

Оповіщення про загрозу виникнення або виникнення НС, ( в тому числі воєнного характеру), організовується з урахуванням структури державного управління в Україні, максимально прогнозованого характеру і рівня надзвичайних ситуацій. Оповіщення може здійснюватися як централізовано, так і децентралізовано.

Повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій готуються ДСНС, місцевими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування), керівниками підприємств, установ і організацій, де створено систему оповіщення, державною мовою.

ДОВЕДЕННЯ  СИГНАЛІВ, ПОВІДОМЛЕНЬ про загрозу  ВИНИКНЕННЯ або ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
( втому числі воєнного характеру ) ДО НАСЕЛЕННЯ, а також ІНФОРМУВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ:

• ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”;
• Державні і публічні телерадіокомпанії;
• Комунальні, громадські та інші телерадіоорганізації незалежно  від форми власності;
• Телекомунікаційні  мережі загального користування  (телефонний зв’язок, текстові повідомлення);
• Через Інтернет-ресурси (сайти, соціальні мережі).

2. Дії населення, при  комунальної аварії на АЕС в умовах бойових дій

Що робити, якщо стало відомо про аварію на атомній станції. Яким має бути алгоритм дій у разі загрози викиду радіоактивних продуктів.

Нині під контролем російських загарбників опинилися відразу два ядерні об’єкти – повністю знеструмлена Чорнобильська і захоплена Запорізька АЕС.    

І передбачити їх поведінку, на жаль, неможливо. Тож мати базове уявлення про свої дії під час можливої ядерної небезпеки потрібно кожному українцю.

ля початку необхідно розібратися, що таке радіаційна аварія.

   Це викид в навколишнє середовище радіоактивних продуктів і вихід іонізуючого випромінювання внаслідок збою в роботі ядерно-енергетичної установки. Аварія може супроводжуватися вибухами і пожежами.

Чим небезпечний для людини радіаційний вплив.

Під час радіаційного впливу тією чи іншою мірою під удар підпадають практично всі життєво - важливі органи і системи організму людини – від кровотворення, нервової системи до шлунково-кишкового тракту. На тлі іонізуючого випромінювання в рази підвищується ризик розвитку променевої хвороби.

Алгоритм дій під час повідомлення про радіаційну аварію:

• знайти будь-яке укриття: підвал або будівлю, оскільки радіація осідає на стінах будівель, краще триматися від них подалі;
• взяти з собою в укриття своїх домашніх тварин;
• якомога ретельніше заблокувати всі вікна і двері;
• запастися водою на кілька днів в закритих ємностях, продукти ретельно загорнути і заховати в шафу або в холодильник;
• заздалегідь приготувати маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання;
• уважно стежити за повідомленнями офіційних представників влади або ДСНС.

Алгоритм дій, якщо потрібно вийти з укриття:

• виходити тільки в разі крайньої необхідності і тільки в респіраторі, плащі, гумових чоботях і рукавичках;
• на вулиці не знімати верхній одяг;
• після повернення верхній одяг, на якому осіло до 90% радіоактивного пилу, потрібно відразу зняти, скласти в пластиковий пакет і герметично зав’язати;
• вмитися, а ще краще прийняти душ, добре промити волосся, в крайньому випадку ретельно обтертися вологими серветками, як безпечно харчуватися і пити воду;

• вода для пиття повинна бути тільки з перевірених джерел, краще не користуватися водопровідною водою, поки не надійде відповідне повідомлення від рятувальників;
• пам’ятайте, що кип’ятіння не позбавляє воду від радіоактивних речовин, тому краще пити бутильовану воду з холодильника;
• вода в унітазі або водонагрівачі не буде містити радіоактивних речовин;
• навіть якщо водопровідна вода забруднена, її все одно можна використовувати для прийняття душу і миття посуду: радіоактивні речовини будуть розбавлятися до дуже низького рівня;
• їжа вважається безпечною, якщо вона зберігається в герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо), а також в холодильнику або морозильній камері.

Профілактика йодом

Після отримання відповідних рекомендацій варто провести йодну профілактику:

• протягом семи днів по одній таблетці (0,125 г) Йодиду калію, для дітей до двох років – частина таблетки (0,04 г).

За відсутності йодистого калію використовуйте розчин 5% йоду: три-п’ять крапель на склянку води, дітям до двох років – одна-дві краплі.

Алгоритми дій керівного складу, фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту при загрозі та виникненні аварії на АЕС в умовах бойових дій.

Секретар комісії з питань евакуації (коли комісія працює в умовах воєнного стану):

• встановлює персональний зв’язок з головою об’єктової комісії з питань евакуації, отримує від нього вказівки;
• за вказівкою голови комісії оголошує збір членів комісії для проведення засідання;
• на засідання комісії надає документи комісії:
  • положення про об’єктову комісію з питань евакуації;
  • наказ керівника СГ про персональний склад комісії;
  • функціональні обов’язки членів комісії;
  • список працівників СГ та членів їх сімей, які підлягають евакуації;
  • план евакуації СГ при комунальній аварії на АЕС;

• після засідання комісії разом з керівниками структурних підрозділів  та персонально з окремими працівниками СГ уточнює список осіб, які підлягають евакуації, визначає наявність особистого транспорту працівників та його можливості щодо  евакуації цим транспортом працівників, які не мають транспорту;
• складає графік цілодобового чергування членів комісії з питань евакуації в СГ, доводить його до виконавців.

     Голова комісії з питань евакуації  (коли комісія працює в умовах воєнного стану):

• встановлює зв’язок з головою районної (міської) комісії з питань евакуації та отримує від нього вказівки;
• після отримання вказівок від керівника СГ та голови районної (міської) комісії дає розпорядження секретарю комісії про збір членів комісії та ставить завдання її членам про підготовку до евакуації;
• разом з членами комісії уточнює план евакуації (спосіб евакуації, безпечні райони евакуації, можливі маршрути руху евакуйованих, транспортне забезпечення, списки працівників та матеріальних цінностей, які підлягають евакуації);
• встановлює зв’язок з транспортними організаціями, про транспортне забезпечення при евакуації СГ при радіоактивному забрудненні території;
• доповідає голові комісії з питань евакуації міста (району) та керівнику СГ про заходи, які здійснює об’єктова комісія з питань евакуації.

Секретар об’єктової комісії з питань НС евакуації  (коли комісія працює в умовах воєнного стану):

•  за дорученням голови комісії з питань НС оголошує збір членів комісії;
•  на засідання об’єктової комісії з питань НС надає наказ керівника СГ про персональний склад комісії та розподіл обов’язків членів комісії;
•  веде облік присутніх на засіданні комісії з питань НС;
•  веде протокол засідання комісії з питань НС, разом з головою комісії підписує його, готує проект наказу керівника СГ про введення в дію рішення об’єктової комісії  з питань НС;
•  доводить рішення комісії до виконавців за їх підписами і часом доведення;
•  здійснює контроль за виконанням рішень комісії, доповідає голові комісії про хід виконання цих рішень;

   Голова об’єктової комісії з питань НС евакуації  (коли комісія працює в умовах воєнного стану):

• після збору керівного складу у керівника СГ проводить засідання об’єктової комісії з питань НС, на якому обговорюються питання організації роботи СГ в режимі функціонування (приведення в готовність формувань ЦЗ, порядок роботи СГ та чергування керівного складу, організація заходів щодо проведення способів захисту працівників СГ у разі комунальної аварії на АЕС);
• доповідає керівнику СГ та голові комісії з питань ТЕБ та НС міста (району) про прийняті рішення комісією, виконує їх вказівки;
• доповідає керівнику СГ про хід виконання рішень об’єктової комісії з питань НС.

     Рішення об’єктової комісії з питань НС (коли комісія працює в умовах воєнного стану):                                (варіант)

1. Перевести роботу СГ на режим підвищеної готовності. Керівному складу СГ перейти на цілодобове чергування.

2. Організувати цілодобове чергування постів РХС (при їх наявності). У разі спрацювання стаціонарних  приладів індикації або в зоні відповідальності ПРХС, або одержання інформації черговим СГ за допомогою переносних приладів радіаційної розвідки фонової потужності експозиційної дози  вище 0,5 мкЗв/год протягом 15 хвилин з моменту виявлення небезпеки повідомляти керівництво СГ та оперативного чергового територіального підрозділу ДСНС за визначеним номером телефону і протягом 2 годин надсилати до оперативного чергового письмове повідомлення за формою, визначеною додатком 1 наказу МНС № 186 від 6.08.2002 р.

3. Працівників СГ забезпечити респіраторами, а при їх відсутності -  найпростішими засобами індивідуального захисту.

4. Провести герметизацію приміщень СГ.

5. За кошти СГ придбати препарати стабільного йоду для йодної профілактики працівників СГ (у разі потреби) та достатньої кількості спиртового розчину йоду.

5.  Підготувати сховище (при його наявності) для укриття працівників СГ в разі радіоактивного зараження території СГ.

6. З усіма працівниками СГ провести заняття щодо їхньої поведінки в умовах радіоактивного забруднення повітря, території, будівель, споруд, одягу, предметів побуту, продуктів харчування, води та способів їх часткової дезактивації.

7. Комісії з питань евакуації здійснити всі підготовчі заходи щодо готовності до проведення евакуації СГ у разі радіоактивного забруднення території СГ. Пропонувати працівникам СГ та членам їх сімей підготувати гроші, документи, особисті речі, харчі та воду на випадок евакуації.

(В кожному пункті рішення вказуються відповідальні особи за їх виконання).

     Керівник СГ :

• встановлює зв’язок з керівництвом району (міста) та отримує від нього відповідні  розпорядження;

• оголошує збір керівного складу СГ, на якому вводить керівний склад в обстановку, яку він отримав додатково від вищестоящого керівництва;
• віддає наказ про введення в дію «Плану реагування на радіаційну аварію» стосовно дій в режимі підвищеної готовності;
• після засідання комісії з питань НС своїм наказом вводить в дію її рішення.

3. Використання засобів індивідуального захисту

       Цей спосіб полягає у своєчасному використанні спеціальних індивідуальних засобів, що забезпечують захист органів дихання, шкіри, підвищує захисні властивості організму від дії радіаційних, хімічних засобів (РХЗ) та бактеріальних засобів (БЗ).

Для повного та ефективного захисту потрібне виконання таких умов:

• заздалегідь забезпечити населення засобами індивідуального захисту;
• своєчасно видати людям засоби захисту (у разі виникнення НС);

- своєчасно оповістити населення про небезпеку та постійно інформувати його про стан радіоактивної, хімічної та біологічної обстановки.

Висновки

       Організм людини не відчуває іонізуючого випромінювання.

Тому для захисту від шкідливого впливу радіоактивних речовин неодмінно потрібно використовувати засоби захисту від радіації. Також працівники, які виконують роботи з радіоактивними речовинами, повинні перебувати під постійним медичним наглядом, використовувати прилади індивідуального дозиметричного контролю (універсальні радіометри) для своєчасного виявлення і вимірювання рівня випромінювання, дотримуватися вимог безпеки праці.

До уваги! Ці Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, мають рекомендаційний характер та відображають основні правила поведінки населення під час ведення бойових дій щодо збереженя життя і здоров’я.

Список використаних джерел:

Кодекс цивільного захисту від 2.10.2012р. № 5403-VІ (із змінами);

Закон України від 16.03.2000р. № 1550-ІІІ  «Про правовий режим надзвичайного стану» (із змінами);

Постанови Кабінету Міністрів України:

•  від 17 червня 2015р. № 409 «Про затвердження Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій» (із змінами);
•  від 30 жовтня 2013 р.  № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (із змінами);
• від 14 березня 2018р.  № 223 «Про затвердження Плану реагування на НС державного рівня».

      ● від 07 листопада 2018 р.  № 934 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкової евакуації окремих категорій населення в разі введення правового режиму воєнного стану».       

       Розпорядження КМУ:

       від 7 квітня 2021 р. № 285-р «Про затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року»

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області 

РЕКОМЕНДАЦІЇ  НАСЕЛЕННЮ

при загрозі катастрофічного затоплення  

в умовах воєнного стану

м. Дніпро

2022 рік

Рекомендації населенню при загрозі катастрофічного затоплення в умовах  воєнного стану / Данченко Є.М., Крицький В.І., Шаранова Ю.Г. Дніпро, 2022 – 13с.

Під загальною редакцією начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області В.М. ОКСЕНЯ.

Рецензенти:

Кульбач А.А.  –  начальник  ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Куряченко Т.М.  – начальник управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Горбачов Е.В. – заступник начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Посібник «Рекомендації населенню при загрозі катастрофічного затоплення в умовах  воєнного стану» розроблений для проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення  у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних  ситуацій, зокрема пов'язаних із загостренням воєнно-політичної обстановки.

            Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради  НМЦ  ЦЗ та БЖД   Дніпропетровської області

Протокол № 44   від  28.06.2022р

ЗМІСТ

1. Забезпечення заходів

захисту населення і територій в умовах воєнного стану

Основні способи захисту населення від вражаючої дії факторів, що виникають у НС воєнного часу, такі:

• використання засобів індивідуального, колективного захисту;
• здійснення заходів з евакуації  населення.

Повноваження МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ЦЗ

(Стаття 19 Кодексу ЦЗ України)

- забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами  зору та слуху формі;

- організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території,

а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

    Оповіщення про загрозу виникнення або виникнення НС, ( в тому числі воєнного характеру), організовується з урахуванням структури державного управління в Україні, максимально прогнозованого характеру і рівня надзвичайних ситуацій. Оповіщення може здійснюватися як централізовано, так і децентралізовано.

   Повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій готуються ДСНС, місцевими

органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування), керівниками підприємств, установ і організацій, де створено систему оповіщення, державною мовою.

ДОВЕДЕННЯ  СИГНАЛІВ, ПОВІДОМЛЕНЬ про загрозу  ВИНИКНЕННЯ або ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ( втому числі воєнного характеру ) ДО НАСЕЛЕННЯ, а також ІНФОРМУВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ:

• ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”;
• Державні і публічні телерадіокомпанії;
• Комунальні, громадські та інші телерадіоорганізації незалежно  від форми власності;
• Телекомунікаційні  мережі загального користування  (телефонний зв’язок, текстові повідомлення);
• Через Інтернет-ресурси (сайти, соціальні мережі).

2. Дії населення при  аварії на ГЕС (катастрофічному затопленні) в умовах бойових дій

       Загальна довжина Дніпра 2201 км. З протяжності русла Дніпра 981 км, що пролягає територією України, в природному стані збереглося лише 100 км. Решта — зарегульована каскадом дніпровських водосховищ: Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам'янським, Дніпровським, Каховським із загальною площею водного дзеркала 6979 км² і повним об'ємом 43,8 км³ води, що відповідно становить 94,7 і 90,8 % до загальної кількості всіх великих водосховищ України.

            Згідно з розрахунками  Українського державного проектно-вишукувального і конструкторського інституту «Укргідропроект» (м. Харків), при найнебезпечнішому варіанті у разі руйнування гідротехнічних споруд (прориву гребель) Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського водосховищ відбудеться катастрофічне затоплення частини території області.

         До населеного пункту Дніпропетровської області Мішурин Ріг, хвиля доходить до 10 метрів  за 4 години 20 хвилин.

            Необхідно провести повну евакуацію населення, яке потрапляє в зону катастрофічного затоплення.

3. Дії керівництва органів влади, самоврядування, осіб керівного складу СГ, на яких покладені обов’язки у сфері ЦЗ, при підриві платини ГЕС та загрозі катастрофічного затоплення в умовах бойових дій

Голова комісії з питань ТЕБ та НС (керівник МОВВ, ОМСВ, коли комісія працює в умовах воєнного стану):

- встановлює зв’язок з вищестоящим головою комісії з питань ТЕБ та НС, отримує від нього вказівки;

- вводить в дію План реагування при катастрофічному  затопленні,

проводить засідання членів комісії;

•  організує  попередження  підприємств, установ, організацій, СГ та населення про наслідки  катастрофічного затоплення їх прогнозування та ліквідацію;

- організує  виконання заходів по проведенню евакуації   працівників та населення при катастрофічному затопленні;

- через свого заступника та відповідального секретаря комісії доводить рішення комісії до виконавців.

Відповідальний секретар комісії з питань надзвичайних ситуацій:

• за вказівкою голови комісії з питань НС оголошує збір членів комісії, веде облік присутніх, протокол її засідання, разом з головою підписує протокол;
• готує проект наказу керівника СГ про введення в дію рішень комісії;
• доводить рішення комісії до виконавців за їх підписами та часом доведення, контролює їх виконання та доповідає голові комісії.

     Голова комісії з питань НС:

• після збору у керівника СГ проводить засідання комісії;
• підписує протокол засідання комісії;
• доповідає голові районної (міської) комісії з питань ТЕБ та

• НС про рішення об’єктової комісії з питань НС;
• подає на підпис керівнику СГ проект його наказу про введення в дію рішень об’єктової комісії з питань НС.

Голова комісії з питань евакуації:

- дає доручення секретарю комісії зібрати її членів;

- після введення в дію наказом керівника Плану евакуації та рішення комісії з питань НС, уточнює завдання членам комісії;

- разом з членами комісії та керівниками підрозділів уточнює список працівників, які підлягають евакуації, з урахуванням рішення комісії з питань НС;

- з’ясовує з транспортною організацією час подання транспорту для евакуації працівників та майна СГ;

- розподіляє працівників СГ за транспортом, призначає старших на кожному автотранспорті та  старшого автоколони;

- на пункті збору в безпечному районі організовує облік та розміщення працівників СГ, які прибули на цей пункт;

- доповідає голові вищестоящої комісії з питань евакуації про завершення евакуації.

Керівник спеціалізованої служби:

 • Організувати порятунок людей, матеріальних цінностей, вжити заходів щодо запобігання збільшення наслідків затоплення;

• прогноз  катастрофічного затоплення та організація робіт по зниженню можливих надзвичайних ситуацій;

• оповіщення керівників установ, організацій,  об'єктів господарювання, командирів військових частин і населення;

• приведення в готовність органів управління  і сил ЦЗ;

• аналіз можливої обстановки, проведення підготовчих заходів щодо зниження можливих втрат і збитків (обвалування різних споруд, укріплення дамб і мостів), приведення в готовність аварійно-технічних засобів, уточнення розрахунку сил і засобів на можливу евакуацію,  визначення маршрутів евакуації, організація взаємодії.

4. Рішення комісії з питань НС (варіант) СГ, що потрапляє в зону катастрофічного затоплення

1. Провести евакуацію працівників СГ та підготовку коштовного майна та обладнання об’єктів СГ для евакуації в разі її об’явлення.
2. З метою проведення евакуації:
   • визначити перелік та провести підготовку до евакуації документів, коштовного майна та обладнання.

Відповідальні: головний бухгалтер, заступник керівника СГ з матеріально-технічного забезпечення, керівники структурних підрозділів;

• визначити та підготувати транспорт для евакуації документів, майна та обладнання, порядок його завантаження,  вивезення та зберігання в безпечному районі;
• уточнити виконання транспортних зобов’язань транспортної організації, яка організує евакуацію.

 Відповідальний – заступник керівника СГ з матеріально-технічного забезпечення та голова комісії з питань евакуації.

3. Встановити режим роботи СГ з мінімальною кількістю працівників та цілодобовим чергуванням керівного складу.

       Відповідальні керівники підрозділів СГ.

4. Працівників, яких можна вивільнити з процесу виробництва та обслуговування і які проживають з сім’ями в зоні катастрофічного затоплення, завчасно евакуювати  в безпечний район.

Відповідальні -  голова комісії з питань евакуації, керівники підрозділів СГ.

5.   Посилаючись на те, що евакуація із зони катастрофічного затоплення може бути безповоротною, пропонувати працівникам СГ та членам їх сімей підготувати, для визначеного набору особистих речей, документів та харчів.

       До уваги! Ці Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, мають рекомендаційний характер та відображають основні правила поведінки населення під час ведення бойових дій щодо збереженя життя і здоров’я.

  Список використаних джерел:

               Кодекс цивільного захисту від 2.10.2012р. № 5403-VІ (Із змінами);

Закон України від 16.03.2000р. № 1550-ІІІ  «Про правовий режим надзвичайного стану» (Із змінами);

Постанови Кабінету Міністрів України:

•  від 17 червня 2015р. № 409 «Про затвердження Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій» (Із змінами);
•  від 30 жовтня 2013 р.  № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (Із змінами);
• від 14 березня 2018р.  № 223 «Про затвердження Плану реагування на НС державного рівня».

      ● від 07 листопада 2018 р.  № 934 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкової евакуації окремих категорій населення в разі введення правового режиму воєнного стану».

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З  НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області 

РЕКОМЕНДАЦІЇ  НАСЕЛЕННЮ

при загрозі хімічної небезпеки

в умовах воєнного стану

м. Дніпро

2022 рік

Рекомендації населенню при загрозі хімічної небезпеки в умовах  воєнного стану / Данченко Є.М., Крицький В.І., Шаранова Ю.Г. Дніпро, 2022 – 21с.

Під загальною редакцією начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області В.М. ОКСЕНЯ.

Рецензенти:

Кульбач А.А.  –  начальник  ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Куряченко Т.М.  – начальник управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Горбачов Е.В. – заступник начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Посібник «Рекомендації населенню при загрозі хімічної небезпеки в умовах  воєнного стану» розроблений для проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення  у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних  ситуацій, зокрема пов'язаних із загостренням воєнно-політичної обстановки.

            Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради  НМЦ  ЦЗ та БЖД   Дніпропетровської області

Протокол № 44   від  28.06.2022р.

ЗМІСТ

1. Забезпечення заходів

захисту населення і територій в умовах воєнного стану

Основні способи захисту населення від вражаючої дії факторів, що виникають у НС воєнного часу, такі:

• використання засобів індивідуального захисту;
• укриття людей у захисних спорудах;
• здійснення заходів з евакуації  населення.

Повноваження МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ЦЗ

(Стаття 19 Кодексу ЦЗ України)

- забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами  зору та слуху формі;

- організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території,

а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;

    Оповіщення про загрозу виникнення або виникнення НС, ( в тому числі воєнного характеру), організовується з урахуванням структури державного управління в Україні, максимально прогнозованого характеру і рівня надзвичайних ситуацій. Оповіщення може здійснюватися як централізовано, так і децентралізовано.

   Повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій готуються ДСНС, місцевими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування), керівниками підприємств, установ і організацій, де створено систему оповіщення, державною мовою.

 ДОВЕДЕННЯ  СИГНАЛІВ, ПОВІДОМЛЕНЬ про загрозу  ВИНИКНЕННЯ або ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ  (в тому числі воєнного характеру) ДО НАСЕЛЕННЯ, а також ІНФОРМУВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ:

• ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”;
• Державні і публічні телерадіокомпанії;
• Комунальні, громадські та інші телерадіоорганізації незалежно  від форми власності;
• Телекомунікаційні  мережі загального користування  (телефонний зв’язок, текстові повідомлення);
• Через Інтернет-ресурси (сайти, соціальні мережі).

2. Дії населення при  аварії на ХНО в умовах бойових дій.

Як діяти під час атаки із застосуванням хімічної зброї

Хімічна зброя є вкрай шкідливою, а її використання не завжди вдається швидко визначити. Саме тому важливо слідкувати за повідомленнями офіційних джерел інформації та чітко дотримуватись інструкцій, які вони надають. Такі повідомлення мають містити:

• оголошення про ознаки застосування хімічної зброї;
• основні ознаки виявлених хімічних речовин;
• територію їхнього застосування;
• рекомендації щодо запобігання ураження та надання первинної допомоги;
• способи звернення для постраждалих осіб та номери екстрених служб;
• вказівки для осіб, які потребують евакуації з зони ураження;

Базові повідомлення про хімічну тривогу є загальними для всіх категорій хімічних речовин. Після підтвердження використання конкретних видів хімічної зброї офіційні повідомлення та вказівки будуть деталізовані.

Ознаки застосування хімічної зброї

Якщо ви перебуваєте у зоні бойових дій, звертайте увагу на такі зовнішні ознаки застосування хімічної зброї:

• двоє або більше осіб стали недієздатними з незрозумілих причин,
• знайдено невідомі рідини, порошки або пари,
• відчуваються незрозумілі запахи або смаки,
• знайдено невідомі та/або покинуті без нагляду матеріали, пристрої чи обладнання,
• спостерігається масова швидка загибель дрібних тварин (птахів, комах),
• спостерігається масовий вияв фізичних симптомів ураження хімічними речовинами (детально про фізичні симптоми читайте нижче).

Будь-яка з цих ознак може бути індикатором застосування хімічної зброї. Наявність кількох ознак одночасно вказує на підвищену ймовірність того, що інцидент пов’язаний з застосуванням хімічних речовин. Негайно повідомляйте про наявність таких ознак за  номером виклику служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби) — 101.

Важливо! Якщо ви маєте підозру щодо застосування хімічної зброї, реагуйте належним чином, щоб зменшити потенційну шкоду собі та іншим. Не наражайте себе на небезпеку!

Першочергові дії в зоні хімічного ураження

Що робити, якщо ви опинились поблизу зони ураження хімічною зброєю:

Якщо ви на вулиці:

• Залиште територію ураження. Чим коротшим буде контакт з хімічними речовинами та чим далі ви будете від епіцентру ураження, тим меншою буде потенційна шкода від них.
• Намагайтесь рухатись швидко, але не бігти. Ваше дихання має бути спокійним та повільним, щоб вдихати якнайменше отрути.
• Знайдіть укриття поблизу. Якщо це можливо, повертайтесь у своє помешкання.

Якщо під час хімічної тривоги ви в приміщенні:

• Якщо можливо, підніміться на найвищий поверх і знайдіть кімнату з якомога меншою кількістю вікон та дверей. Хімічні речовини, як правило, важчі за повітря, тому на верхніх рівнях будинків повітря буде чистішим.
• Зменште потік повітря ззовні всередину. Закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори та все інше, що допомагає потрапляти повітрю в приміщення ззовні.
• Не їжте і не пийте нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин.
• Увімкніть новини по радіо, телебаченню чи в Інтернеті, щоб отримувати оновлені повідомлення про здоров’я та безпеку. Вам мають повідомити, коли буде безпечно виходити на вулицю.

Якщо ви перебуваєте у своєму автомобілі та не можете залишити уражену зону, зведіть до мінімуму ризик впливу хімічної речовини:

• З’їжджайте на узбіччя так, щоб не блокувати та не заважати руху аварійних автомобілів.
• Вимкніть двигун і закрийте всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включаючи вентиляційні отвори кондиціонера. Запуск двигуна та їзда втягують зовнішнє повітря в автомобіль і можуть піддати вас впливу хімічних речовин.
• Щоб звести до мінімуму кількість хімічної речовини, яку ви вдихнете, прикрийте рот і ніс тканиною, наприклад, шарфом або носовою хусткою.
• Слухайте подальші вказівки від аварійного персоналу на місці події або слухайте новини по радіо чи слідкуйте за офіційними джерелами в інтернеті.

Симптоми хімічного ураження та першочергові заходи з безпеки

Основні фізичні симптоми застосування хімічних матеріалів:

• міоз (надмірне звуження зіниць),
• дезорієнтація та пітливість,
• посмикування та судоми,
• подразнення дихальних шляхів і утруднення дихання,
• подразнення очей і шкіри,
• нудота та блювота,
• втрата свідомості.

Що робити, якщо у вас з’явилися симптоми хімічного ураження, або ви вважаєте, що ви мали контакт з хімічною речовиною (протягом 15 хвилин після впливу):

• Зніміть верхній шар одягу.
• Якщо можливо, покладіть одяг у пакет і закрийте його. Помістіть цей герметичний пакет в інший пакет і запечатайте клейкою стрічкою. Пізніше буде надано інструкції щодо його утилізації або очищення.
• Якщо у вас є ознаки або симптоми впливу їдких або подразливих речовин – наприклад, почервоніння, свербіж та печіння очей або шкіри — промийте їх водою.
• Якщо очі печуть або подразнені, промийте їх водою протягом 10-15 хвилин. Не використовуйте мило для промивання очей.
• Не торкайтеся інших людей, щоб уникнути можливого поширення хімікату.

Ураження, спричинене хімічним агентом, не може передаватися від людини до людини. Це не заразне захворювання, яке може передаватися при кашлі або чханні. Однак люди можуть поширювати хімічну речовину, якщо вона потрапляє на їхню шкіру, одяг або волосся. Люди також можуть поширювати хімічну речовину через рідини організму. Якщо хтось інший контактує з хімічною речовиною таким чином, він може постраждати. Після того, як люди, які зазнали хімічного впливу, знімуть верхній одяг і вмиються, більшість хімічних речовин буде усунуто, і ймовірність поширення їх значно зменшиться.

Евакуація із зони ураження хімічною зброєю

Під час евакуації з зони ураження хімічною зброєю вдягайте чистий щільний одяг, який максимально закриває всі ділянки тіла. Якщо є можливість, вдягніть окуляри, маски, шапки та рукавички, а також дощовик. Якщо ви маєте перебувати в укритті, зробіть запас води, їжі та предметів першої необхідності.

Території, які зазнали впливу хімічної зброї, можуть залишатись небезпечними тривалий час, від декількох годин до декількох місяців. Не повертайтесь в зону ураження без відповідних розпоряджень ДСНС та інших екстрених служб.

Дії керівництва органів влади, самоврядування, осіб СГ, на яких покладені обов’язки у сфері цивільного захисту, при  аварії на хімічно-небезпечному об’єкті, який розташований поза межами СГ в умовах бойових дій.

Хімічний захист :

• виявлення вогнищ хімічного зараження та проведення  його оцінки;
• організація хімічного контролю;
• розроблення та запровадження типових режимів хімічного захисту та забезпечення засобами захисту;
• організація та проведення спеціальної та санітарної обробки.               

• Хімічний контроль здійснюють для визначення ступеня зараження НХР засобів індивідуального захисту, техніки та обладнання, продуктів харчування, води.
• Крім того, визначають режими роботи та захисту людей в осередку хімічного ураження.
• Хімічний контроль на об’єктах господарювання здійснюють розвідники хіміки за допомогою приладів хімічної розвідки невідкладно після кожного факту застосування хімічної зброї, або аварії на хімічно -небезпечному об’єкті, а також після виходу особового складу формувань та техніки із зони хімічного зараження.
•  У разі неможливості визначення ОР або НХР береться проба на аналіз.
• Захист продуктів харчування і води від зараження хімічними речовинами.

Бойові отруйні речовині, які можуть застосовуватись військами окупанта:

Зарин - бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії, смерть настає протягом 5-15 хвилин після контакту. Стійкість в повітрі зарину в теплу пору року - декілька годин, в холодну до 2 діб.

Зоман - бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії, смерть настає протягом 2-5 хвилин після контакту. Стійкість в повітрі зоману в теплу пору року - 10 годин, в холодну - до 3 діб.

VХ гази - бойова отруйна речовина нервово-паралітичної дії, смерть настає протягом 10-15 хвилин після контакту. Стійкість в повітрі ві-газів в теплу пору року - 1-3 доби, в холодну - 30-60 діб.

Люїзит - бойова отруйна речовина шкірно-наривної дії, смерть настає протягом 3-5 хвилин після контакту. Стійкість в повітрі люїзиту в теплу пору року 4-12 годин, в холодну - кілька діб.

Іприт - бойова отруйна речовина шкірно-наривної дії, смерть настає протягом 2-5 хвилин (при потраплянні в організм через органи дихання) після контакту. При контакті зі шкірою - ураження з'являється через 6 годин після впливу. Стійкість в повітрі іприту в теплу пору року - до 2 діб, в холодну - 60- 90 діб.

Алгоритми  керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту при загрозі та виникненні аварії на  ХНО  в умовах ведення бойових дій.

Керівник військової адміністрації :

ДІЇ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ при застосуванні окупантом бойових отруйних речовин:

 - інформування населення, підприємства, установи і організації про загрозу застосування бойових отруйних речовин за сигналом «ХІМІЧНІ- ЗАРАЖЕННЯ»;

- інформування про місця знаходження сховищ, які обладнанні фільтро­вентиляційними установками;

- видачу засобів індивідуального захисту органів дихання (протигазів) для працюючого персоналу та укриття їх в захисних спорудах;

- інформування про елементарні заходи щодо ізоляції від бойових отруйних речовин в домашніх умовах (максимально обмежити доступ повітря із зовні);

- евакуацію населення із зони можливого ураження - основний дієвий засіб захисту населений від бойових отруйних речовин.

Керівник МОВВ (ОМСВ) –

(голова комісії з питань ТЕБ та НС при роботі в умовах воєнного стану):

•    після збору керівного складу у керівника старшого органу влади (при можливості) та введення  в дію його розпорядженням  Планів реагування і евакуації у разі аварії з викидом аміаку на ХНО,  встановлює зв’язок з головою регіональної комісії з питань ТЕБ та НС, доповідає  йому про обстановку на території та отримує від нього додаткову  інформацію і вказівки щодо подальших дій;
•   уяснює та оцінює обстановку, що склалася на території  ланки, організовує розрахунок часу;

•   проводить засідання комісії (при можливості), на якому інформує про обстановку, підготовку  пропозицій  для прийняття рішення щодо реалізації Планів реагування і евакуації при аварії на ХНО;
• визначає завдання підлеглим органам управління, силам ЦЗ ланки територіальної підсистеми;

• - контролює підготовку органів управління, сил  ЦЗ до  виконання визначених завдань та через секретаря комісії з питань ТЕБ та НС отримує інформацію від структурних підрозділів ланки ТП про оперативну обстановку та проведення конкретних заходів комплексного захисту населення  та АР та ІНР при виникненні аварії на ХНО.
• Затверджує рішення комісії і організує його доведення, через секретаря комісії,  до структурних підрозділів ланки ТП щодо введення його в дію.

Секретар комісії з питань евакуації

 (коли комісія працює в умовах воєнного стану):         

• встановлює персональний зв’язок з головою комісії з питань евакуації, отримує від нього розпорядження;
• за вказівкою голови комісії оголошує збір членів комісії для проведення засідання;
• на засідання комісії надає документи:
  • положення про об’єктову комісію з питань евакуації;
  • наказ керівника СГ про персональний склад комісії;
  • функціональні обов’язки членів комісії з питань евакуації;
  • список працівників СГ та членів їх сімей, які підлягають евакуації;
  • план евакуації СГ при аварії на ХНО;

• після засідання комісії разом з її членами, керівниками структурних підрозділів  та персонально з окремими працівниками СГ уточнює список осіб, які підлягають евакуації, визначає наявність особистого транспорту працівників та його можливості щодо  евакуації працівників, які не мають транспорту;
• встановлює зв’язок з транспортною організацією, щодо транспортного забезпечення при евакуації СГ;
• здійснює облік отриманих комісією та відданих її головою розпоряджень, доводить розпорядження голови комісії до виконавців;
• складає графік цілодобового чергування членів комісії в СГ, доводить його до виконавців та контролює його виконання.

Голова комісії з питань евакуації 

(коли комісія працює в умовах воєнного стану):         

• після отримання вказівок від керівника СГ віддає розпорядження секретарю комісії про збір її членів та ставить їм завдання  у відповідності з обстановкою, яка склалася;
• встановлює зв’язок з головою комісії з питань евакуації міста (району) для уточнення маршрутів евакуації та безпечний район розміщення СГ;
• уточнює план евакуації (спосіб евакуації, тимчасові органи з питань евакуації, безпечні райони евакуації, можливі маршрути руху евакуйованих, транспортне забезпечення, списки працівників, які підлягають евакуації);
• доповідає голові комісії з питань евакуації міста (району) про заходи, які здійснює об’єктова комісія з питань евакуації щодо підготовки СГ до проведення евакуації.

Секретар комісії з питань НС 

(коли комісія працює в умовах воєнного стану):         

• за дорученням голови комісії з питань НС оголошує збір членів комісії, веде їх облік;
• веде протокол засідання комісії з питань НС, підписує його разом з головою комісії, доводить рішення комісії до виконавців за їх підписами та часом доведення;
• готує проект наказу керівника СГ для введення в дію рішень комісії.

Голова комісії з питань НС

(коли комісія працює в умовах воєнного стану):         

•    встановлює зв’язок з головою комісії з питань ТЕБ та НС міста (району), отримує від нього вказівки;

• після збору керівного складу у керівника СГ проводить засідання комісії, на якому обговорюються питання організації роботи СГ в режимі функціонування підвищеної готовності (приведення в готовність формувань ЦЗ, порядок роботи СГ та чергування керівного складу, організація та проведення способів захисту працівників у разі аварії з хлором на ХНО);
• доповідає керівнику СГ та голові комісії з питань ТЕБ та НС міста (району) про прийняті рішення комісією.

Керівник розрахунково-аналітичної групи ( РАГ):

·  прогнозування можливої хімічної обстановки при аварії на  хімічно-небезпечному об'єкті;

·  визначення можливих втрат населення при аварії на  хімічно-небезпечному об'єкті;

·  отримання даних про метеорологічну обстановку від підрозділів гідрометеослужби;

.  збір та узагальнення інформації про фактичну хімічну обстановку, отриману від постів хімічного спостереження  та диспетчерських служб;

· оцінка хімічної обстановки та підготовка пропозицій щодо захисту населення при загрозі та виникненні НС, пов'язаної з викидом (виливом) у довкілля небезпечних хімічних речовин;

 · ведення карти прогнозованої та фактичної хімічної обстановки  та підготовка донесень і звітних документів про фактичну  хімічну      обстановку.

Керівник  спеціалізованої служби:

• визначення небезпеки речовин і  матеріалів;

• встановити межі загазованості і необхідність евакуації людей,  забезпечити особовий склад і населення захисними засобами;

• вжити заходів по осадженню пароповітряної хмари і випаровування хімічно небезпечних речовин;

• запобігти розтіканню хімічно небезпечних речовин і потрапляння їх у стічні води і природні водойми;

• після закінчення робіт провести дегазацію місцевості, будівель і техніки, санітарну обробку особового складу.

3. Використання засобів індивідуального захисту

       Цей спосіб полягає у своєчасному використанні спеціальних індивідуальних засобів, що забезпечують захист органів дихання, шкіри, підвищує захисні властивості організму від дії радіаційних, хімічних засобів (РХЗ) та бактеріальних засобів (БЗ).

Для повного та ефективного захисту потрібне виконання таких умов:

• заздалегідь забезпечити населення засобами індивідуального захисту;
• своєчасно видати людям засоби захисту (у разі виникнення НС);

- своєчасно оповістити населення про небезпеку та постійно інформувати його про стан радіоактивної, хімічної та біологічної обстановки.

Рішення комісії з питань НС  (варіант):

(коли комісія працює в умовах воєнного стану):

1. Перевести роботу СГ на режим з мінімально необхідною кількістю працівників. Решті працівникам надати можливість евакуюватися в безпечні райони (за межі ЗМХЗ).
2. Працівників, які працюватимуть на об’єктах СГ, забезпечити протигазами, а при їх відсутності -  найпростішими засобами захисту.
3. Провести герметизацію приміщень, в яких працюють люди.
4. Підготувати сховище (при його наявності) для укриття працівників СГ в разі аварії на ХНО.
5. З працівниками СГ провести заняття щодо їх поведінки та способів захисту при аварії на ХНО.

(В кожному пункті рішення вказуються відповідальні особи за їх виконання).

До уваги! Ці Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, мають рекомендаційний характер та відображають основні правила поведінки населення під час ведення бойових дій щодо збереженя життя і здоров’я.

Список використаних джерел:

          Кодекс цивільного захисту від 2.10.2012р. № 5403-VІ (із змінами);

Закон України від 16.03.2000р. № 1550-ІІІ  «Про правовий режим надзвичайного стану» (із змінами);

Постанови Кабінету Міністрів України:

•  від 17 червня 2015р. № 409 «Про затвердження Типового положення про регіональну та місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій» (із змінами);
•  від 30 жовтня 2013 р. № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (із змінами);
• від 14 березня 2018р.  № 223 «Про затвердження Плану реагування на НС державного рівня».

         ● від 07 листопада 2018 р.  № 934 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкової евакуації окремих категорій населення в разі введення правового режиму воєнного стану».      

       Розпорядження КМУ:

       від 7 квітня 2021 р. № 285-р «Про затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року»

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Дніпропетровської області 

РЕКОМЕНДАЦІЇ  НАСЕЛЕННЮ

безпека під час ведення військових дій

м. Дніпро

 2022 рік

Рекомендації населенню безпека під час ведення військових дій  / Пономаренко С.С.  Дніпро, 2022 – 11с.

Під загальною редакцією начальника НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області В.М. ОКСЕНЯ.

Рецензенти:

Кульбач А.А.  –  начальник  ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Куряченко Т.М.  – начальник управління цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Горбачов Е.В. – заступник начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. 

Посібник «Рекомендації населенню безпека під час ведення військових дій» розроблений для проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення  у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних  ситуацій, зокрема пов'язаних із загостренням воєнно-політичної обстановки.

         Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради  НМЦ  ЦЗ та БЖД   Дніпропетровської області

Протокол №    від 

ВСТУП

     В умовах військових дій, які можуть проходити на території населених пунктів, так і по за межами них, цивільне населення наражається на небезпеку та високому ризику. У конфліктах із збройним протистоянням, для яких характерна велика кількість жертв у результаті нерозбірливості ведення бойових дій, цивільні громадяни можуть стати об’єктом нападу. Цивільні особи не можуть контролювати ведення воєнних (бойових) дій, але вони можуть адаптуватись під ситуацію яка склалась та вжити необхідних заходів.

     Під час обстрілів зі стрілецької зброї, кулеметів, мінометів, снарядів бомб, ракет із повітря, моря або суші. Обстріл може бути прицільним, як правило зі снайперської зброї , так і обстріл з вертольотів. Обстріл може здійснюватись при гарній видимості під час авіаційного нападу, артилерійського обстрілу або мінометного вогню. У кожному разі пам’ятайте, якщо ви потрапили під обстріл, важко визначити спрямований він на вас чи ні, за можливості покиньте цю ділянку або укрийтесь в небезпечному місці. 

ЯК ВИЖИТИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

     Як свідчить статистика, саме паніка та неправильність дій є основною причиною численних жертв. Кращий спосіб врятуватися - це уникнути загрози заздалегідь. Під час ведення бойових дій, удари в першу чергу наносяться по об’єктам критичної інфраструктури, а заразом по мирних мешканцях, які можуть перебувати поблизу цих об’єктів. Як що ж ви вже перебуваєте в зоні ведення бойових дій, дотримуйтесь таких правил:

• одяг треба надягати темних кольорів (сірий, коричневий, темно-синій), також одяг не повинен бути схожим на військову форму і не нагадувати її. На одязі не повинно бути ніяких нашивок, написів, значків, це також може привернути увагу;
• гроші та документи краще тримати в окремих кишенях, так більше можливості зберегти їх;
• не носити із собою холодну зброю або ріжучі та гострі предмети;
• на вулиці не вступати в суперечки з приводу конфлікту, треба мовчати або підтакувати;
• якщо побачили техніку яка рухається треба заздалегідь знайти укриття, щоб уникнути обстрілу. Не слід тікати, тому що ви можете викликати у озброєних людей підозру;
• в присутності озброєних людей ні в якому разі не фотографуйте, не робіть записів, не проявляйте зацікавленість, ваші дії можуть бути розцінені як розвідника;
• під час стрілянини краще укритися у внутрішніх приміщеннях. Якщо ж ви опинилась на вулиці, то краще лягти та прикритися будь якими предметами, що можуть захистити від осколків та куль;
• не слід підіймати із землі будь-які предмети, вони можуть виявитись вибухонебезпечними пристроями;
• остерігайтесь будь-яких людей із зброєю. Представники кожної сторони конфлікту роздратовані, прагнуть помсти та підозрюють усіх у ворожості.

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

     Стрілецька зброя-це саме масове озброєння всіх армій світу. Тому для збереження власного життя дії населення повинні бути обережними та продуманими. Якщо стрілянина застала вас на відкритій місцевості, на вулиці треба лягти на земля та накрити голову руками або знайти елементарне укриття, ним може бути бордюр, якийсь виступ, заглиблення, канава, кам’яна чи бетонна конструкція та навіть тіло вбитого, якби це не звучало жорстоко. Бігти, пересуватись та взагалі знаходитись в вертикальному положенні є небезпечним. Лягти потрібно для того, щоби знизити ризик попадання осколків та куль. Площа ураження людини, що лежить, знижується в 10 разів, бордюр зменшує цю площу ще в 2 рази.  Де б ви не знаходились, в укритті або на лінії обстрілу потрібно прийняти максимально безпечне положення. Найкращій спосіб прийняти «позу ембріона» і прикрити шию долонями, від прямого попадання це може не врятувати але захистить серце, легені, сонну артерію та важливо життєві органи. Лежати потрібно до тих пір поки обстріл не закінчиться та постріли не буде чутно досить тривалий час (мінімум 10 хвилин). Сигналом для того щоб піднятись, може бути команда військових або поліції.

     Знаходитись в приміщенні набагато небезпечніше ніж на вулиці або відкритій місцевості. Якщо під час раптового обстрілу ви знаходитесь вдома чи на роботі, а стрілянина розпочалась під вікнами, найкраще перейти в приміщення, яке не має вікон (туалет, ванна, комора, коридор) або інше приміщення з глухими стінами. Якщо ви знаєте з якої сторони ведеться обстріл, перейдіть у протилежні приміщення. Якщо всі кімнати чи приміщення на робочому місці виходять в бік де ведеться обстріл, необхідно переміститись на сходову клітку. В жодному разі не спостерігайте за подіями, не визирайте з вікон, не фотографуйте, снайпер може прийняти вас за небезпеку та відкрити вогонь.

     Якщо ваше житло чи місце роботи знаходиться на території регулярних обстрілів, потрібно вжити заходів для вашої безпеки. Заклейте вікна клейкою плівкою або папером для виключення розльоту уламків скла при влученні кулі. Вікна при можливості затулити мішками з піском або масивними меблями. Меблі  з внутрішньої сторони завісьте щільною тканиною. У жодному разі не знаходьтесь навпроти вікон. Приготуйте запас води на випадок пожежі, запас їжі, ліки, перев’язувальні матеріали.

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛАХ

     Не перебувайте в місцях з масовим перебуванням людей, адміністративних будівлях, супермаркетах, аеропортах, вокзалах, блокпостах. Також небезпечно перебувати поблизу таких об’єктів: критичної інфраструктури, засобів масової інформації, об’єктів телекомунікації, військових частин. Шукайте безпечне укриття.

     Існує загальне правило - укриття повинне бути заглибленим хоч мінімально. Уникайте укриття біля об’єктів, які можуть обвалитися на вас чи загорітися під час попадання снаряду або ракети в нього. Якщо ви опинились на відкритому просторі ідеальним захистом для вас може бути канава чи траншея (подібна окопу) глибиною 1-2 метра. Укриватись на об’єктах з панельною конструкцією, дерев’яними перекриттями та перегородками небезпечно, при попаданні снаряду або ракети він може скластись як картковий будиночок. За можливості знайдіть укриття більш надійне. Під час обстрілу покиньте верхні поверхи будинків та спустіться в укриття або у підвал будинку. Артобстріли найчастіше ведуться не прицільно, а із зброї залпового вогню. Радіус ураження може досягати десятків кілометрів. При обстрілі осколки бомб, снарядів, ракет, уламки будівель та споруд є основною причиною поранень.

     Ідеальним укриттям є - захисні споруди цивільного захисту, при відсутності можна використовувати підвальні або цокольні поверхи будівель з бетонними чи залізобетонними стінами та перекриттям, підвали надійних висотних будівель з неменше як двома виходами. Також в якості укриття можна використати підземні переходи та метро.

     Артилерійські снаряди або ракети здатні вбити на відстані багатьох кілометрів, тому ви можете постраждати, навіть не перебуваючи поблизу зони обстрілу. Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту небезпечно збиратися в під'їздах, під арками та на сходових клітках, укриватися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автостоянках, автозаправних станцій, під стінами офісних будівель і магазинів, які розташовані в будинках із легких огороджувальних конструкцій. Такі об'єкти є неміцними, в результаті їх руйнування, ви можете опинитися під завалом та бути травмовані.  

     Якщо ви опинились під завалом, намагайтесь очистити простір біля обличчя та грудей, розслабте м'язи і заспокойте подих. Використовуючи засоби зв'язку, намагайтесь повідомити про себе або привернути увагу шумом, наприклад, стукотом. Не панікуйте, не кричить, якщо ви знаходитесь в умовах обмеженого повітряного простору, то потрібно заощаджувати повітря. До завалу будинку обов'язково прибудуть рятувальники і вас почують.     

     Якщо ви перебуваєте в автотранспорті, ви повинні розуміти, що транспорт є найпомітнішою ціллю. Потрібно негайно зупинитися та покинути його, лягти на землю, але не поруч із машиною. Більш надійним місцем є узбіччя дороги або кювет.

     Вибухові пристрої можуть встановлюватись в зелених масивах, полях, посадках, лісосмузі по основних трасах і під мостами, біля сільських населених пунктів. Точне їх розташування не знає ніхто, окрім фахівців.             Якщо ви виявили підозрілий предмет, то необхідно негайно повідомити про це в Державну службу України з надзвичайних ситуацій за номером телефону (101) або правоохоронні органи (поліцію) за номером телефону (102), або іншим зручним для вас способом. В жодному разі не з'їжджайте автотранспортом з автодоріг та не залишайте авто без нагляду, не виходьте на узбіччя. Там можуть знаходитись боєприпаси, що не розірвалися, приховані міни або інші вибухонебезпечні пристрої, які залишаються активними протягом багатьох років. Міни та снаряди, що не розірвалися, є серйозною загрозою для життя та здоров’я.  Міни бувають наступними:

протипіхотні міни (мал.1) – це інженерний боєприпас (міна), призначений для ураження живої сили противника дією продуктів вибуху (фугасні) або осколками (осколкові). Різновидом осколкових мін є ті, що виплигують, та вибухають у повітрі на висоті 0,5 - 1,5 м. та міни направленої дії при вибуху яких осколки розлітаються в визначеному напрямку. В ролі протипіхотних осколкових мін інколи використовуються артилерійські снаряди з різними детонаторами. У фугасних протипіхотних мінах застосовуються детонатори натискної дії, в осколкових - натискної або комбінованої  - натяжного-натискної дії.

Мал.1

протитанкові міні (мал.2) – це інженерний боєприпас (міна), призначений для знищення або виведення з ладу танків і інших броньованих машин.

Мал.2

Міна-пастка, також міна-сюрприз (мал. 3) - це будь-який пристрій чи матеріал, які спроектовані, сконструйовані чи пристосовані для того, щоб убивати чи завдавати ушкоджень, і які спрацьовують раптово, коли людина торкається чи наближається до начебто нешкідливого предмета або здійснює здавалося б безпечну дію.

Мал.3

     Якщо ви бачите білі сліпучі спалахи, які схожі на квіти або вибухи з безліччю білястого диму, то можливо ведеться обстріл фосфорними запальними снарядами, які є особливо небезпечними.

Мал.4

Фосфорні боєприпаси (мал.4) - тип запальних або димових боєприпасів, споряджених білим фосфором. Існує кілька видів подібної зброї та боєприпасів, у тому числі: авіабомби, снаряди, реактивні снаряди (ракети), мінометні міни, ручні гранати. Зброя, що містить білий фосфор, поширює запалювальну сполуку, температура горіння якої перевищує 800 °C, значною територією, площа якої може досягати кількох сотень квадратних метрів. Горіння продовжується допоки весь фосфор не вигорить або поки не припиниться доступ кисню. Така зброя може викликати особливо важкі та болісні каліцтва або ж спровокувати повільну та мученицьку смерть. Для лікування таких поранень потрібно спеціально навчений медичний персонал, який під час роботи теж може отримати фосфорні рани. Ця речовина займається при контакті з повітрям, тому зберігають її у воді. Застосування білого фосфору дає поєднаний ефект - не лише дим і полум'я, а й психологічний шок. За свідченням дослідників, властивою рисою застосування фосфорної бомби, є обвуглювання органічних тканин зі збереженням одягу, а у разі вдихання розжареної суміші-випалювання легень. Відстань ураження - до 150 м.

  Ніколи не підходьте до снарядів, мін, бомб та інших боєприпасів, що не розірвалися - це смертельно небезпечно!!!

ПРАВИЛА ВИЖИВАНЯ ПІД ЧАС ОБСТРІЛІВ З СИСТЕМ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ

БМ-21 «Град» - реактивна система залпового вогню калібру 122 мм.      Призначена для загальної вогневої підтримки дивізій і бригад, ураження живої сили, бронетехніки і неброньованої техніки, польових укріплень, постановки мінних полів, димових завіс і радіоперешкод, створення осередків загоряння, освітлення поля бою, ведення агітації.

Кількість снарядів для залпу               40 штук, максимальна відстань ураження до 40 км, мінімальна - не більше 1,6 км. Швидкість переміщення бойових машин 75-90 км/год. Розрахунок - 3 особи. Перехід з похідного положення у бойове не більше 3,5 хвилин. Час залпу                   20 секунд.

БМ-27«Ураган» -  реактивна система залпового вогню  калібру 220 мм,   Система несе 16 реактивних снарядів масою по 280 кг кожен, які здатна випустити залпом за 20 секунд. Відстань ураження від 10 до 35 км.

   Система призначена для ураження різних розгорнутих цілей :                    -  відкритої й прихованої живої сили;                                                                -  неброньованої, легкоброньованої та броньованої техніки мотопіхотних і танкових рот;

• артилерійських підрозділів;
• тактичних ракет;
• зенітних комплексів;
• гелікоптерів на стоянках;
• командних пунктів;
• об'єктів військово-промислової структури.

Реактивна система залпового вогню «Торнадо»

«Торнадо» — сімейство реактивних систем залпового вогняю калібра 122мм. і 300 мм. Семейство «Торнадо» має набагато високу бойову эфективність за рахунок нової системи управления вогнем з власним навігатором в пусковій установці і новим компьютеризованим балістичним обчислювачем, що дозволяє установкам вести вогонь по цілях, без використання станцій розрахунку балістики і без ручного наведення механіки. Крім цього, виготовлені  нові керуючі ракети.

     На відміну від попередніх систем залпового вогню, система "Торнадо" має супутникове наведення, завдяки чому вірогідність попадання по цілі значно збільшується. Не менш важливим показником є те, що у порівнянні з іншими системами, система залпового вогню "Торнадо" має у троє більшу дальність стрільби. На сьогоднішній день вона складає до 90 кілометрів.

Реактивна система залпового вогню "Смерч"

     Далекобійна реактивна система залпового вогню “Смерч” служить для враження відкрито розташованої і прихованої живої сили, неброньованої і броньованої техніки, артилерії, тактичних ракет та зенітних комплексів противника, його вертольотів на стоянках, а також для руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової структури.

      Система може вести вогонь як одиночними пострілами так і залпами. Повний залп бойової машини виконується за 40 секунд. Залп однієї сисмеми покриває площу 672 тис. кв. м.

     У разі потрапляння людини в зону обстрілу системами залпового вогню,  шансів на виживання майже не залишається. Але можливо залишитись живим і під обстрілом, якщо знати особливості цієї зброї:

• снаряд (ракету) можна помітити за здалегідь, залп реактивної системи  добре видно. В нічний час - це яскравий спалахи на горизонті, а вдень – сліди диму від ракет;                  
• постійно спостерігайте, за будівлями та спорудами, які находяться поруч з вами  та які можливо використати як  укриття;
• звичайна дальність стрільби від 5 до декількох десятків кілометрів, тому після початку обстрілу у вас є декілька секунд для того, щоб укритись;
• ховатись краще у захисних спорудах, підвалах або в іншому заглибленому приміщенні або споруді. Вибирайте місце між несучими стінами, там менше шансів опинитись під завалом та залишитись живим;
• якщо ви потрапили під обстріл на відкритій місцевості, то негайно ляжте на землю та накрийте голову руками. Знайдіть будь - яке заглиблення, воно  захистить вас від осколків;

     Правильне поводження в умовах ведення бойових дій та дотримання елементарних правил збереже життя вам  та вашим близьким.

До уваги! Ці Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, мають рекомендаційний характер та відображають основні правила поведінки населення під час ведення бойових дій щодо збереженя життя і здоров’я.